Депортація кримських татар, розпочата 18 травня 1944 року, – один з найбільших злочинів радянського режиму, вчинених ним під час Другої світової війни. Понад 20 років в СРСР повністю заперечувався злочинний характер цих дій. Хоча ще 1967 року парламент Радянського Союзу визнав необґрунтованими звинувачення всіх кримських татар у співпраці з німцями, вони до самого краху комуністичного тоталітаризму так і не отримали права повернутися на історичну батьківщину.
Анексія Криму Російською Федерацією у березні 2014 року актуалізувала проблему боротьби кримських татар за свої права.
До 72-ої річниці депортації кримськотатарського народу, в центральній бібліотеці організовано перегляд літератури «Велика трагедія маленького народу», де представлено книги. фото, періодичні матеріали про трагедію, коли під час головної хвилі депортації (18-20 травня) було виселено 180 014 осіб. Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників.
Вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, демонстрація солідарності в боротьбі за відновлення їхніх прав набуває важливого українського та міжнародного значення.
