На початку жовтня виповнилося 110 років від дня народження Івана Багряного - визначного українського письменника, політичного діяча, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка 1992 року, яку присуджено посмертно за романи „Сад Гетсиманський" і „Тигролови".
Доля з цією видатною людиною обходилась дуже жорстоко. 3 дитинства оточувала неприваблива пореволюційна дійсність, потім супроводжували постійні переслідування, заборони, стеження, наклепи, ув'язнення, заслання. Нарешті він у кратері еміграційного життя переважно в Західній Німеччині. Переслідуваний і караний на батьківщині Іван Багряний не для всіх виявився бажаним і зручним і в еміграції. Надто незвичайні думки Іван Павлович виголошував і відстоював. Надто неймовірної, для багатьох, тактики дотримувався.
З приводу ювілейної дати письменника в центральній бібліотеці оформлено виставку-персоналію «Іван Багряний – терновий шлях непідкореного», де зібрано видання з його творами, матеріали та ілюстрації біографічного змісту, відгуки про творчість письменника. В сільських бібліотеках оформлено книжкові полиці та календарні виставки з творами письменника.
Творчість Івана Багряного нагадує відкритий заповіт, у якому автор хоче, щоб співвітчизники, люди рідної землі жили краще, щасливіше, ніж його покоління. До останнього подиху Іван Багряний линув думками до своєї матінки-України. Він був щиро люблячим її сином.
