Всесвітній День матері – це міжнародне свято, як засноване на честь всіх матерів. У всіх людей є можливість протягом життя мати по кілька родичі: чоловіків, жінок, дітей, братів сестер. Навіть бабусь з дідусями у нас по двоє. Але ось мама одна-єдина на все життя, найрідніша і найближча людина, яка дала життя своїй дитині.
З нагоди цього свята центральна районна бібліотека підготувала список книг для прочитання в котрих головне місце присвячено жінці-матері, з думками і переживаннями жінок, їх емоціями і почуттями, які знаходять відгук у душі, викликають сльози, врізаються у пам’ять. А ще ці історії підводять до важливих підсумків.
Книги представлені у списку кожен може отримати для читання в бібліотеці або скористатися онлайн-сервісом електронних бібліотек.
Ці книги варто прочитати…
«Яблуня» Людмили Таран –
книга-діалог, у якій відомі в Україні й закордоном жінки - мами і доньки - говорять про важливі моменти, згадують знакових людей та події, що залишили слід у житті. Це — інтригуючі сюжети, які дивовижним чином перегукуються між собою, як і самі долі матерів: особисте постає свідченням епохи.
«Книга про матір» Українські поети 19-21 століття. Антологія -
у книзі тематично підібрані та об'єднані поетичні твори 232-х українських поетів, що присвячені українській матері, яка на важких роздоріжжях історії самовіддано бореться за добро і світло в житті своїх дітей, за продовження роду, а значить – за збереження і відродження української нації.
«Моя дорога птаха» Ольги Кузьменко -
це книга, в якій пульсує суцільна емоція, живий нерв, своєрідний фотоальбом як обрамлення до маминої розповіді про Андрія Кузьменка. Але насправді це слова, які мама просто не могла не сказати про свого сина, про свою найдорожчу птаху, про те, яким він був і яким завжди буде для неї.
«Мати все» Люко Дашвар -
історія професорської доньки у якої було все: турботлива мама, коханий чоловік, гарна квартира, вдосталь грошей - ідеальне життя. Але як всі прекрасно знають - "багаті теж плачуть". Підступ і брехня - ось на чому «торитарна» мати побудувала родинну ідилію.
«Мене звати Люсі Бартон» Елізабет Страут -
звичний візит Люсі до лікарні стає новим розділом у стосунках матері й дочки. Лікарі не квапляться виписувати Люсі Бартон, адже її організм відмовляється видужувати. До неї приїжджає мама, з котрою героїня не спілкувалася впродовж багатьох років. Це історія життя людини, котра зазнала чимало лиха в дитинстві, та не зламала.
«Дженні Герхард» Теодора Драйзера -
історія невинної, жертовної, вродливої молодої жінки з надзвичайно бідної сім’ї, яку спокушає Лестер Кейн, людина з вищих кіл. На Дженні обрушуються суворі випробування, але вона залишається вірна своїй любові, зберігає душевне благородство, безкорисливість і знаходить справжній сенс життя у вихованні дітей.
«Матері» Павола Ранкова –
Зузана оплакувала коханого, російського партизана Алексія, загиблого від рук нацистських окупантів. Раптом - арешт, звинувачення в зраді…, і от вона в лісозаготівельному таборі ГУЛАГу безправних рабів… Цей майстерний роман про любов і прощення до останньої сторінки тримає читача в напрузі й викликає захоплення нездоланною силою, яку здатна виявити жінка заради дитини.
«Кімната» Емми Доног’ю -
усе своє життя п’ятирічний Джек провів у Кімнаті. Для нього це цілий світ, а для його Ма - це в’язниця, її тримає викрадач Старий Нік. Коли Джекові виповнилося п’ять років, мати розповіла йому правду і здійснила зухвалий план втечі…
«Я не знаю, як вона робить це» Еллісон Пірсон -
роман про тяготи і поневіряння працюючої мами, якої, одному Богу відомо як, вдається впоратися і з роботою і з сімейними обов'язками. Правда, при цьому вона неминуче потрапляє в кумедні ситуації. Вона вперто намагається справлятися з усім одночасно, незважаючи на хронічний недосип і повна відсутність часу…
«Мама» Ольги Багатикової –
мене звуть Віфанія. Я люблю красиві сукні і туфельки на невисокому каблучку. Знаю, як зв'язати гачком миленький шарфик і спекти смачний пиріг. Ще я вмію діставати багром з нашого озера утоплеників, правильно спілкуватися з місцевими бандитами і розмовляти гучним командним голосом…
Немає коментарів:
Нові коментарі наразі не дозволено.